Порядок реагування на доведення випадків булінгу

1. Підстави для реагування на випадки булінгу (цькування)

1.1. Підставою для реагування в закладі освіти на випадки булінгу (цькування) є заява або повідомлення про випадок та/або підозру його вчинення стосовно неповнолітньої особи або такою особою щодо інших учасників освітнього процесу.

Повідомлення можуть бути подані в усній або письмовій формі, у тому числі з використанням засобів електронної комунікації (телефон, електронна пошта, соціальні мережі, месенджери, офіційний вебресурс закладу тощо).

1.2. Повідомляти про випадки булінгу (цькування) може будь-яка особа, яка є учасником або свідком події, має підозру про її вчинення або володіє достовірною інформацією щодо такого випадку.

1.3. Повнолітні учасники освітнього процесу зобов’язані невідкладно реагувати у разі звернення дитини та/або якщо вони стали свідками булінгу (цькування):

– оцінити рівень небезпеки життю та здоров’ю сторін;

– негайно втрутитися з метою припинення небезпечних дій;

– за потреби надати невідкладну медичну чи психологічну допомогу;

– повідомити керівника закладу освіти та/або уповноважену особу.

2. Дії керівника закладу освіти

Керівник закладу освіти:

призначає уповноважену особу з питань реалізації норм законодавства щодо запобігання та протидії булінгу (цькуванню);

у разі отримання заяви або повідомлення не пізніше однієї доби інформує:

• територіальний підрозділ Національної поліції України;
• одного з батьків (законних представників) неповнолітньої особи;
• за потреби — службу у справах дітей або центр соціальних служб;
• у разі потреби — викликає бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги;
• визначає наказом склад комісії з розгляду випадків булінгу (цькування);
• у разі відсутності уповноваженої особи визначає іншу відповідальну особу зі складу комісії;
• інформує заявника про порядок подальшого розгляду;

–  скликає засідання комісії не пізніше трьох робочих днів із дня надходження заяви або повідомлення.

3. Діяльність комісії з розгляду випадків булінгу (цькування)

3.1. Комісія є колегіальним органом закладу освіти, який створюється для кожного окремого випадку.

3.2. До складу комісії входять уповноважена особа, педагогічні працівники, практичний психолог, медичний працівник та інші за рішенням керівника.

До засідання можуть бути запрошені сторони булінгу (цькування), їхні батьки (законні представники), а також представники інших органів і служб.

3.3. Комісія:

– аналізує матеріали розслідування;

– визначає сторони булінгу (цькування), його причини та обставини;

– розробляє пропозиції, рекомендації й заходи для подолання наслідків;

– планує заходи стабілізації психологічного клімату колективу;

– формує рекомендації для педагогічних працівників і батьків.

3.4. За результатами роботи комісії складається протокол засідання.

3.5. Виконання та моніторинг заходів здійснює уповноважена особа (або особа, яка її замінює відповідно до наказу).

4. Порядок застосування заходів виховного впливу

4.1. Заходи виховного впливу застосовуються для відновлення та нормалізації відносин між учасниками освітнього процесу після випадку булінгу (цькування).

4.2. Вони мають бути спрямовані на:

– формування культури ненасильницької поведінки;

– розвиток емпатії, взаємоповаги, відповідальності;

– забезпечення прав та інтересів усіх сторін.

4.3. Заходи виховного впливу визначаються комісією, реалізуються педагогічними працівниками із залученням практичного психолога, соціального педагога та інших фахівців.

4.4. Практичний психолог і соціальний педагог:

– діагностують стан психологічного клімату в колективі;

– розробляють індивідуальні програми корекції та реабілітації;

– здійснюють супровід постраждалих, кривдників і свідків;

– організовують профілактичні заходи з учнями та батьками.

4.5. Педагогічні працівники:

– виконують рекомендації комісії;

– інтегрують антибулінгову тематику у виховну роботу та навчальний процес;

– формують спільно з дітьми правила взаємоповаги та взаємодії в групі.